Вы настоящий хэндмейкер, если…

Утащила у Ю. Казаковой
(Источник - Ирина Squirrel Заводовская )

ИТАК -
Вы настоящий хэндмейкер, если…
Ваши дети просидели перед телевизором, глядя мультики, 8 часов подряд прямо в пижамах, а вы в это время сидели счастливая за швейной машинкой, наслаждаясь тем, что вас никто не дергает.

Просыпаетесь среди ночи и думаете: «О, скоро мне придет посылка с новой тканью (новой пряжей, новым бисером)!».

В то время, когда все нормальные люди спят, вы пытаетесь использовать это время, чтобы сделать как можно больше рукодельных задумок.

Вам очень жалко избавляться от старых запасов тканей, пряжи, ниток, пуговиц, даже если они были куплены давным-давно и уже мало годятся в дело.

На вечеринках вы ведете себя словно бдительный страж, следящий, чтобы никто не выкинул пробки от бутылок, ведь из них определенно что-то можно будет потом сделать.

Ваши друзья начинают откладывать для вас то, что обычно они без раздумий выкинули бы в мусор – вдруг вам пригодится, вы уж сами решите, выкидывать это или нет.

Вы ходите по магазинам и незаметно фотографируете вещи с мыслью: «Я могу это сделать!».

Вы видите какую-то вещи в магазине и говорите себе: «Зачем я буду платить за это такие бешеные деньги, я могу сделать это дешевле».

На самом деле многие вещи вы могли бы купить готовыми, и это было бы гораздо дешевле, но вы ничего не можете с собой поделать в желании сделать их своими руками.

Вы стараетесь больше вещей делать дистанционно (общаться, делать покупки, учиться), чтобы больше времени высвободить на рукоделие.

У вас уже нет отпечатков пальцев, потому что подушечки пальцев у вас уже давно спрятаны под не оттираемым слоем горячего клея.

На всех ваших джинсах есть следы горячего клея, как вы механически вытирали об них свои пальцы.

Вы только что разгребли свою комнату для рукоделий, и сказали себе, что тут уже нет места даже еще для одного обреза ткани или банки с пуговицами, а через день возвращаетесь из магазина с ворохом новой бумаги, кучи декоративных ленточек и мешком пряжи.

Вы укладываете вашего ребенка спать пораньше, даже если он не хочет еще спать, чтобы попытаться пораньше закончить то, что вы начали.

Вы испытываете особое творческое возбуждение при виде пятна краски на какой-нибудь рубашке или сильно порванного места, потому что вы сразу начинаете прикидывать, как можно использовать остальную – целую – часть вещи.

Вы идете к кому-то в гости, а возвращаетесь оттуда с мешком сокровищ для своей рукодельной комнаты.

Вы убираете со стола свои поделки, тесемки, клей, обрезки, чтобы дети могли поесть за ним.

Вы выходите из дома в одежде, к которой пристали волокна шерсти для валяния.

Ваши дети думают, что вы можете сделать все.

У вас постоянные волдыри на пальцах от горячего клея.

В любой комнате вашего дома есть маленький тайник с вашими рукодельными мелочами.

Вы берете с собой ваш текущий проект (проекты), куда только возможно – в поездку, на учебу, на работу, не говоря уже про перемещения по дому.

Ваш ребенок уже не просит купить ему новый свитер, он просит вас купить новую пряжу и связать ему новый свитер.

Ваш муж изо всех сил старается помочь вам сделать специальный столик для рукоделий, чтобы стол на кухне стал, наконец-то, использоваться по прямому назначению.

Большинство времени, в которое вы играете с детьми, вы учите их вырезать, клеить и шить.

Ваш муж прячет электрошнур от швейной машинки, пока вы не постираете все грязное белье, скопившееся в доме.

Вас не волнует, что создание чего-либо займет больше времени и денег, чем обычная покупка этого. Вы предпочитаете сделать это сами.

Ваш мужчина утаскивает вас из секонд-хэндов, комиссионок и благотворительных магазинов, в которые вас тянет магнитом, потому что это не просто магазины подержанных вещей, это огромные тайники интересных пуговиц и фактур.

Вашим любимым интернет-магазином для покупок является Etsy.

Вы можете рассказать происхождение каждого шрама, оставленного горячим клеем: «эту подпалину я сделала себе, когда клеила башмачки принцессы для своей дочери», например.

Вы можете экономить на еде ради покупки каких-то рукодельных принадлежностей.

Вы просто ЗНАЕТЕ, что можете повторно использовать тот старый гриль, который муж хочет выбросить.

У вас есть довольно большая комната для рукоделий, одна из самых больших в доме, между прочим, но вам она все время кажется маленькой и тесной.

Вы переезжаете в новый город, и единственное место, куда вы знаете, как добраться без GPS, это рукодельный магазин.

Количество проектов, которые вы хотите воплотить в жизнь, так велико, что при трезвом размышлении вы понимаете, что для них вам не хватит и целой жизни, однако это не мешает вам каждый день задумывать все новые и новые проекты.

Вы видите то, что вам нравится, и сразу думаете: я могу сделать это даже лучше.

Ваша рука может одновременно удерживать крючок и подписывать бумаги.

Покупка новой одежды лишь немногим более волнительна, чем перешивка старой.

Вы с упоением рассказываете людям о новых необыкновенных ножницах или дыроколе от Марты Стюарт и искренне не понимаете, почему они не разделяют вашего восторга.

Вы обнаруживаете блестки в таких местах, в которых их в принципе быть не должно.

Ваш муж говорит, что он дает вам деньги на новую одежду, а НЕ на новую кучу пряжи или ткани.

Вы можете разорвать/разрезать совершенно новую отличную вещь, чтобы понять, как она сделана/скроена.

Вы уже не чувствуете ожоги от клеевого пистолета.

Ваша рукодельная комната переполнена и кое-что приходится хранить у мужа в гараже.

Вы храните обрезки тканей, ленточек, тесемок, остатки пряжи, бумаги и прочий «мусор» с мыслью о том, что все это может вам когда-нибудь пригодиться.

Вы нашли милый проект, который можно сделать всего лишь с капелькой клея!

Ваш муж просит побольше времени проводить с ним.

Вы хотите в туалет, но терпите и тянете до последнего, потому что в этот момент увлечены невероятным процессом пришивания, приклеивания, вязания…

Ваш ужин так и стоит на столе уже давно остывший.

Вы постоянно думаете о том, как сделать то-то и то-то своими руками, и как сделать это лучше.

Ваш маникюр состоит из капелек горячего клея, блесток и мелких кусочков бумаги.

Когда вы видите в магазине обычную пластиковую корзину или картонную коробку, вы сразу думаете о том, как ее можно облагородить.

Вы просыпаетесь ночью, чтобы сходить в туалет, а после этого заглядываете к себе в «рукодельню», а не возвращаетесь сразу в постель.

Продавцы всех местных рукодельных магазинов знают, как вас зовут.

Ваш список покупок в продовольственном магазине существенно меньше, чем список покупок в рукодельном магазине.

Вы не спали всю ночь, читая блоги разных хэндмейдеров. И вы делали это, даже будучи смертельно уставшей.

Зачастую вы покупаете в рукодельном магазине такие вещи, которые сразу и не знаете, куда примените и что из этого сделаете.

Ваш сын не выбрасывает коробки из-под хлопьев, потому что из них можно сделать какой-нибудь домик или самолет или поезд или еще чего.

Ваш сын думает, что все люди пользуются горячим клеем, как все люди пользуются ложкой и вилкой.

Ваши друзья уже привыкли к тому, что в ваших волосах могут запросто запутаться кусочки войлока.

У вас больше незавершенных проектов, чем волос на голове.

Ваши дети в магазине одежды спрашивают у вас: мама, ты можешь это сшить?

Никто не спрашивает, сами ли вы сшили новое платье дочери. Ответ уже всем давно известен.

Уже четыре часа утра, а вы по-прежнему перемазаны клеем и краской, сидите в ворохе обрезков бумаги и тканей.

У вас больше тканей, чем одежды.

Люди хотят знать, почему вы «спасаете» мусор.

Вы заходите в нерукодельный магазин и глядя на полки с товаром, думаете, что можно с этим сделать.

Друзья тоже находят для вас вещи, из которых наверное можно что-то сделать еще.

На работе вы просматриваете массу рукодельных блогов в поисках новых идей, и вас по-настоящему раздражает, если приходится отвлекаться от этого занятия из-за текущей работы.

Ваша комната-мастерская организована лучше, чем ваш шкаф для одежды.

В вашем доме ножницы есть в каждой комнате.

Вы называете вашу швейную машинку человеческим именем.

Ваша семья периодически устраивает пикник на одеяле на полу, потому что стол к ужину оказывается занят, и при этом ничего с него нельзя убрать или переместить, потому что иначе нарушиться вся система создания, все видение проекта!

Блокнот с идеями вы носите с собой всегда и везде, потому что они посещают вас в самых неожиданных местах.

Когда вы спите, ваши пальцы продолжают во сне что-то резать.

Вы наводите порядок в кладовой комнате, шкафу, гараже с мыслью найти свободные полки для ваших рукодельных запасов.

Для клеевого пистолета вы делаете кобуру и забываете ее снять, когда выходите из дома.

Когда вы уезжаете в отпуск, ваш муж без вашего ведома выбрасывает пакеты с швейными отходами от вашего творчества.

Вы разговариваете со своими инструментами как с живыми партнерами.

Вас вдохновляет масса рукоделий!

Вы отказываетесь от приглашения в гости, потому что хотите довязать сегодня еще одну шапочку или сделать новую скрап-страничку.

Вы узнаете погоду на завтра только для того, чтобы прикинуть, будет ли достаточно тепло для распыления краски.

Чаще всего ваш дом пребывает в хаосе, который создают коробки, ящики, банки, пакеты, мешки и их содержимое.

Вы больше не ТВ-голик.

Вы покупаете банку дорогого кофе не потому, что вы любите этот кофе, а потому, что вам понравилась банка из-под него.

Люди уже не спрашивают, что вы хотите получить на день рождения. Если есть возможность, они дарят вам подарочные карты рукодельных магазинов.

Вы не можете уснуть ночью, потому что слишком взволнованы идеей для нового проекта.

У вас так много бисера, и вы все равно не можете подобрать нужный цвет!

У вас достаточно лент, чтобы перевязать 100 подарочных мешочков, украсить 30 валентинок, 10 кукольных шляпок и ее останется еще около 5 метров.

Вы нанимаете няню, чтобы иметь возможность рукодельничать, находясь дома и не отвлекаться постоянно на детей.

Вы просматриваете кучу планов для строительства нового дома, и первое, что вы прикидываете – размеры комнаты для вашей мастерской.

Як я пишу писанки - майстер-клас

Разом з рушниками, вишиваними сорочками писанки є однією з найдавніших галузок нашого народного ужиткового мистецтва. Перше знайомство з українськими орнаментами виявляє спільність з орнаментами аналогічних предметів побуту наших пращурів ще від часів трипільської культури.
Абсолютна більшість орнаментів українських писанок, безперечно, прадавнього походження, і всі вони мали конкретний зміст, тобто були знаками тієї чи іншої природної, незрозумілої для наших предків сили.
Писанки сприймалися як джерела потужного магічного впливу на подальший перебіг життя людей. Такі уявлення зумовили побожне ставлення до писанок. Навіть шкаралупки ніколи не викидалися. Їх вішали на покуті під іконами, урочисто закопували під поріг хати, клали разом з однією чи двома цілими писанками на причілок, у стайні до наступної весни, а під час оранки – у першу ріллю. Зміни у традиційних розписах вважалися гріховними. І зараз абсолютна більшість писанкарок намагається якнайточніше відтворити саме ті орнаменти, які колись, ще в дитинстві, були передані їм бабусями. Ось чому писанки, пройшовши тисячолітній шлях, зберегли свій майже первісний вигляд.
Серед нових елементів, які, попри заборони, все-таки виникали, - майже натуралістичні зображення квіток, листочків, християнські мотиви. Останні з’явилися в українському писанкарстві наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Вони були спочатку великою рідкістю й здебільшого обмежувалися надписами “Христос Воскрес” або “Х.В.” На Гуцульщині можна побачити на писанках розп’яття Ісуса Христа, хоругви, каплички, церкви.
В залежності від техніки оздоблення розписані й фарбовані, мальовані яйця в Україні поділяються на крашанки (одноколірні), власне писанки (розписані воском), шкрьобанки (скробанки, дряпанки), крапанки та мальованки. http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=290

Як правило писанка пишеться на живому (сирому) яйці. Не варто цього боятися. Мої писанки вже 3 роки зберігаються і ваші будуть довговічними. З часом писанка висихає. А якщо раптом трапиться, що писанка дасть тріщинку, то краще зразу її закопати в землю чи десь у воду пустити, або спалити – так робили наші предки. Але тільки не викидати в смітник!
Тепер власне приступимо до справи.
Для того щоб написати писанку нам потрібно взяти :
1. Яйця. Для писанок відбирають чисті й гарної форми яйця. Для того, щоб фарби рівномірно, якісно бралися до шкаралупи, перед розписуванням їх треба обробити оцетом. Просто взяти ватку чи чисту тряпочку і трошки їх «вмити» 
2. Фарби анілінові чи харчові, навіть можна брати фарби для фарбування шерсті. Я використовую звичайні фарби, які продаються перед Великоднем. Але зразу беру з запасом на наступний рік. Фарбу розчиняємо таким чином . Берем пів-літрову банку, наливаємо туди склянку гарячої води (не кипятку!) і додаємо фарбник. Потім чекаємо коли це охолоне і додаємо по 1 столовій ложці столового оцету на кожну банку. По закінченню роботи банку треба закрити кришкою, тоді фарба прослужить довго.
3. Писачок – інструмент з допомогою якого ми пишемо писанку.
4. Бджолиний віск (не парафін! а саме віск натуральний)
5. Парафінову свічку (на базарі продають польські по 2 грн, для мене вони самі зручні)
6. Ложки
7. Серветки паперові


Приступати до роботи треба з хорошими думками і гарний настроєм. Якщо раптом настрій поганий, то краще перечекати і потім сісти до роботи. Добре, коли ніхто не заважає, вимкнений телевізор і т.д
Миємо руки і починаємо… Думаємо кому ми маємо подарувати писанку і що ми хочемо побажати. Для цього варто трохи ознайомитися з символікою. Це зараз не проблема, бо інформації достатньо, тому на цьому зупинятися не буду. Вибираємо взірець писанки (для цього добре мати роздруківки чи книгу з взірцями, бо ж ми пишемо не авторську писанку, а традиційну). І починаємо думати і бажати хороше і писати.
Ружа – добрий символ для жінок, його дарували з побажаннями любові, щастя, благополуччя, для народження діточок. Дарували і хворим людям. Це сонячний символ і він є універсальним.

Якщо ви пишете писаночку вперше, то краще спочатку наш малюнок нанести на яйце олівцем, а вже потім повторити знову його воском. З часом необхідність використовувати олівець відпаде. Беремо яйце в ліву руку. Вам буде зручніше, якщо ви його добре охопите долонею, тоді легше буде малювати. При написанні динамічною в нас є ліва рука, а права статична. Це означає, що рухається тільки рука в якій знаходиться яйце (напрямо - від себе), а рука з олівцем чи писачком знаходиться в одному положенні. Праву руку добре також зафіксувати на яйці, тоді лінія буде чітка. Сподіваюся я зрозуміло написала… Тобто виходить що яйце рухається, а олівець ні.
Я думаю, що не варто зациклюватися на тому наскільки у вас вийшла рівна і гарна лінія, в когось це виходить краще, в когось не так добре. Адже головне не то як ми загарно пишемо, а з якими думками, і для чого. Правильно! Для того, щоб нести добро 
Починаємо писати з одного кінця яйця (я чомусь завжди починаю з тупішого) і ведемо через всю окружність і з’єднуємо початок і кінець нашого кола.


Потім так само перпендикулярно до першого кола. Далі на око прикидаємо середину яйця і пишемо коло по середині яйця.


Отримуємо нашу майбутню писаночку , яка зараз складається із 8 трикутників. Потім беремо перемо одне перехрестя на середині писанки і ведемо діагональну лінію, яка проходить через середину наступної вертикальної лінії і прямує знову до наступного перехрестя на середині і т.д. Таким чином в нас утворюється діагональ через все яйце. Те ж саме робимо на перехресті ліній з протилежного боку.
Отримаємо матрицю для написання багатьох писанок.

Далі пишемо власне заму зірку (Ружу), центр якої знаходиться в місці перетину вертикальної, горизонтальної і діагональної ліній. Коли напишемо з одного боку, то перевертаємо яйце на 180 градусів і пишемо другу зірку. В місцях де перетинаються по 2 лінії пишемо 4-конечні зірочки.

Далі повторюємо всі наші дії з самого початку, але вже писаком і воском.
Запалюємо свічку, нагріваємо в полум’ї писачок (носик в вогонь не кладемо, щоб не забивався копотю) і потім набираємо віск у писак ( і паралельно насолоджуємося запахом воску і меду). Витираємо писачок ззовні серветкою( щоб товста крапля воску не крапнула на писанку), пробуємо писати на шматку паперу, якщо пишеться добре, то приступаємо до нашої писанки.



Періодично нагріваємо писачок, щоб віск не охолоджувався.




Коли все напишете, то занурюємо писанку в жовту фарбу на декілька хвилин. Що буде? Все яйце пофарбується, а те, що вкрито воском, залишиться білим.

Виймаємо акуратно жовту писаночку і кладемо в серветочку і легенько промокаємо і даємо обсохнути.

Далі беремо писак, знову нагріваємо (доречі, добре коли віск забруднюється копотю від писака, тоді він стає чорним і нам краще видно його на яйці). Пишемо те, що має бути жовтим ( в нашому випадку це лінії в зірці і поза нею, а також 2 промінчики 4 кутних зірочок).


Коли напишемо з одного боку, то знову повертаємо на 180 градусів і пишемо так само. Тобто якщо ми уявимо що ми дивимося крізь яйце, то на одній стороні , наприклад буде червоний промінь зірки, а на іншому заштрихований (це видно на попередньому фото). Потім опускаємо писанку в червону фарбу.

Далі пишемо те, що буде червоним і опускаємо в чорну фарбу, або в різні, якщо такої немає ( я опускала і в зелену, і в синю, і в коричневу, щоб писаночка стала достатньо темною).

Дістаємо з фарби, даємо добре обсохнути і приступаємо до заключного етапу – зняття воску. Можна це робити біля полум’я свічки, але можна необережно закоптити її , а копоть не відітреться. Як варіант можна це все зробити біля включеної конфорки газової плити. Писаночку короткими маятникоподібними рухами тримаємо біля полум’я 2-3 секунди і швиденько витираємо те місце паперовою серветкою. І так всю писаночку.

Наша писаночка готова. Хай це буде мій віртуальний подарунок всім вам  до Великодня.


Зберігати писаночки добре на зерні, тоді вони собі там спокійно лежать.

P.S. Ще одна порада – буває, що писак не хоче писати, це означає, що він забився. Для цього можна скористатися спеціальною штучкою, яка пробиває вхід. А якщо такого інструменту немає, то можна просто занурити гарячий писачок в віск носиком, а потім витерти (пам’ятаємо про товсту краплю, яка може зовсім випадково скотитися на вашу лінію)

Чудове відео, про наші Карпати і ткацтво

 На Рукотворах зявилось відео, яке зняв 1 національний телеканал про яворівську майстриню Ганну Копильчук, що тче ліжники. Валяння там доречі теж має місце. Дивилася в величезним задоволенням!!!

Про приємності

Ще в грудні я брала участь в розіграші однієї цукерочки. Її я не виграла. Але дуже приємна господиня блогу http://paso4ka.blogspot.com/ Олександра вирішила, що інших учасників також ощасливить. І от якось одного дня прийшла до мене моя цукеркова радість, а там всякі штучки, які такі потрібні і приємні. Саша ГАРНО ТОБІ ДЯКУЮ! Зразу не відписалась, але не забула! Квіточки і стрічечки і підвіски для брелочків обовязково зайдуть своє призначення. І пахнути я буду гарно! А дитина найбільше облюбувала сувенір з Святої Землі.